Складні випадки правопису слів з подвоєнням і подовженням приголосних.

Дізнаємось

Різниця: Чітке розмежування подвоєння і подовження приголосних.
Подовження: Умови, 9 приголосних (д, т, з, с, л, н, ж, ч, ш) та морфологічні категорії (іменники с.р., О. в.).
Подвоєння (Укр. сл.): Внаслідок збігу приголосних на межі морфем (префікс-корінь: віддати; корінь-суфікс: цінний).
Іншомовні слова: Правила збереження подвоєння у власних та деяких загальних назвах (напр., Шиллер, мадонна) та його відсутність у більшості інших (напр., комісія, шосе).

Навчимось

Ідентифікація: Швидко розпізнавати тип орфограми (подвоєння чи подовження) у слові.
Застосування: Правильно писати слова з подовженням (зокрема у наголошених та ненаголошених суфіксах).
Обґрунтування: Пояснювати правопис слів, посилаючись на правило морфеми (збіг) або походження слова (іншомовне/українське).
Уникнення помилок: Усвідомлено уникати подвоєння там, де його не має бути (напр., у словах типу писаний, колектив).

Проблемні питання

Д.з.

Доступно тільки для зареєстрованих користувачів